1 січня 2013 року припинилося функціонування Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек.
Усі ці бюрократичні інституції замінить відтепер одна нова — Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (він же поглине той реєстр, який веде Бюро технічної інвентаризації (БТІ).
Реєстраційна служба буде фіксувати право власності на нове майно, а нотаріуси реєструватимуть його на вторинному ринку. Громадяни, які матимуть бажання здійснити якусь оборудку з нерухомістю, повинні будуть прийти до нотаріуса, який перевірить інформацію в існуючих реєстрах, перенесе її до нового та зареєструє за громадянином право власності.
Усiм приватизованим ділянкам держава має надати кадастровий номер. Закон «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визнає всі права на земельні ділянки, які були зареєстровані до 1 січня 2013. У власників можуть виникнути проблеми у разі, якщо така ділянка не має кадастрового номера. Відсутність номера може призвести до серйозних ускладнень під час продажу чи передачі нерухомості в спадщину — адже її, згідно з документами, «не існуватиме».
За словами голови секції Асоціації адвокатів України Зої Ярош, «наявність в особи права на земельну ділянку підтверджуватиметься з 1 січня 2013 року фактом проведення державної реєстрації такого права у Державному реєстрі прав на нерухоме майно».